Кухня в Італії

Кухня

Італійська кухня — родоначальниця високого кулінарного мистецтва. Аромат італійської кухні не переплутаєш ні з яким іншим. Він наповнений ароматом дарунків Середземного моря -морепродуктами, пахощами трав і насолодою плодів, що дозріли на залитих сонцем просторах. Чим була би італійська кухня без сальса ді помодоро, сирів горгонзола і пармезан, гньокі і макаронів, піци і равіолі? Чим завгодно, але тільки не італійською кухнею.

Ще Франц I, французький імператор, завів у себе при дворі італійських кухарів. Після весілля його сина з Катериною Медичі в 1533 році, вплив майстрів кулінарії з Італії підсилився, й вони заклали основи того, що тепер називається високою французькою кухнею. Італія була Меккою для гурманів ще в часи Римської імперії, і донині італійська кулінарія нітрохи не втратила своєї колишньої пишноти. Створюючи страви, кулінарні чарівники Апенинського півострову спираються на багатовіковий досвід своїх попередників. Історію появи деяких страв італійці зв'язують з іменами своїх прославлених земляків.

Піца пепероні

Наприклад, звані бенкети зробили античного полководця Лукулла більш знаменитим, ніж його військові успіхи. Перекази свідчать, що Лукулл, який втомився від нескінченних битв, повернувся на батьківщину, щоб там, у дружньому колі провести останні роки життя. Однією з його бенкетних страв начебто була піца — а ля наполетана. Донині в кожного неаполітанця є власний рецепт готування начинки для піци: одні їдять піцу з грибами, інші — з яблуками, треті — з яйцями, а четверті — просто із сиром. А ось інша легенда про піцу. Один раз влітку в Неаполі королева савойська Маргарита гуляла зі своїм сімейством по парку Каподімонте. Вона не раз чула про піцу й вирішила нарешті її спробувати. Місцевий пекар-піцайоло був дуже улещений тим, що сама королева вирішила покуштувати саме його піцу, і спеціально для неї спік піцу за новим рецептом. З тих пір піца з помідором, сиром моцарелла і свіжим васильком одержала назву «піца Маргарита».