Звички іспанців

ЗВИЧКИ ІСПАНЦІВ

Іспанці бувають різні - веселі і сумні, скупі і щедрі, працьовиті і ледачі, але всіх їх поєднують загальні звички, що дивують іноземців, які приїжджають до Іспанії. По-перше, це розклад. Усе завжди відбувається пізніше запланованого терміну. Не існує фіксованого часу для сніданку, все залежить від того, коли іспанець прийде на роботу. У них немає звички снідати вдома, хіба що випити чашечку кави, тому друга чашка, разом з бутербродом, буде випита на початку робочого дня. Невдовзі підійде і час обіду. Іспанці обідають з 13.30 до 14-ї.

      Тут треба особливо відзначити такий феномен, як іспанська сієста. Починається вона з години дня і продовжується до п'ятої вечора. У цей час усі магазини зачиняються, співробітники офісів розходяться по домах на обід і пообідній сон. Не всякий турист здатний зрозуміти таке, перед зачиненими дверима сувенірного магазину. Він здивований, і навіть розлючений, але... Сієста! Потім після п'ятої години приходить час полудника, обов'язкового для всіх дітей. Для тих же, у кого цей час вільний, полудник - привід для зустрічі. Вечеряють іспанці о десятій вечора, а в ресторанах вечірні трапези продовжуються до дванадцятої ночі. Саме з цього часу починається іспанська "марча", тобто гулянки, походи по пабах, кафе, дискотеках, коли всі висипають на вулицю, щоб випити кухлик вина, і ще кухлик, і ще кухлик... Іспанці цілими родинами гуляють, спілкуються, розважаються на свій смак. Іноземцям здається, що іспанці взагалі практично не сплять, і це, схоже, правда. Це стосується і зовсім маленьких дітей, які незважаючи на галас і гучну музику, спокійно сплять у своїх колясках. Для іспанців існують визначені теми - табу. Вони воліють не говорити про смерть, не запитувати у людей про їхній вік. Не прийнято також говорити про гроші, особливо коли вони є. Ніхто не говорить: "Я багато заробляю" або "Я достатньо отримую". Замість цього ви почуєте: "Не можу поскаржитися" або "Живу помаленьку". На інші теми іспанці говорять багато і, як відзначають іноземці, дуже голосно. Для них зовсім не обов'язково добре знати людину для того, щоб теревенити з нею годину. А іноді буває так, що тривала бесіда закінчилася, а ім'я співрозмовника так і залишилося невідомим... Це іспанці.